Соматичний гнів: чому нас трясе або болить після того, як ми стримуємо емоції

Тетяна Павленко
Тетяна Павленко
Сексолог, психосоматолог, психотерапевт та тренер по методах «Позитивна психотерапія», «Я-реконструкція». Автор більш як 10 книг по работі психосоматикою, харчовою поведінкою та методів в роботі з цими напрямками.

Читайте также: Дети Михаила Подоляка — кто они и как выглядят, что делают ?

Ви ввічливо посміхаєтеся колезі, яка вкотре переклала на вас свою роботу. Ви спокійно киваєте свекрусі, яка критикує вас як матір або хазяйку. Ви кажете «все гаразд» партнеру, який вас ображає – і замість того, щоб розгніватися і захистити себе, намагаєтеся пишатися тим, що ви добра людина, що ви – вище за це, і як добре, що ви не злитесь.

А потім ввечері вас накриває нестерпна мігрень. Або починає сильно «крутити» живіт. Або ще якась фізична болячка змушує вас думати, ніби з вашим організмом сталося щось страшне. Але ви не помираєте – це соматичний гнів. Фізичне втілення емоцій, які ви не дозволили собі прожити, які забороняєте собі з якихось внутрішніх причин – і тим самим дуже шкодите собі.

Чому не варто стримувати гнів: пояснення психолога

Гнів – це найпотужніша енергія нашого організму. Коли ми відчуваємо лють, наднирники миттєво викидають у кров коктейль з адреналіну та кортизолу. Серце б’ється швидше, м’язи напружуються, дихання стає поверхневим. Тіло готується до фізичної дії.

Але що робить сучасна жінка? Вона блокує цю реакцію. Енергія нікуди не зникає – вона залишається замкненою в тканинах, органах і м’язах. І тоді ми говоримо про соматичний гнів – той, що стає хворобою.

Виправдовуючи свого кривдника, ми прирікаємо себе на довге знущання з власного тіла й психіки.

У яких ситуаціях виникає соматичний гнів:

  • межі були порушені;
  • імпульс до дії був заблокований;
  • відповідь виявилася неможливою або забороненою.

Соматический гнев

Симптоми та ознаки соматичного гніву

Як його розпізнати:

  • часто не усвідомлюється як гнів, бо «хороші» ж люди не зляться (або що ви там собі кажете);
  • не має явного адресата або має, але цей адресат образив нас років п’ять тому, і весь цей час ми давили в собі це почуття – і воно вибухнуло в тілі тільки зараз;
  • не реалізується у поведінці;
  • зберігається у тілі у вигляді хронічної активації.

Людина може щиро вважати себе «спокійною» або «неагресивною», при цьому перебуваючи в стані постійної тілесної мобілізації.

Фізичні симптоми соматичного гніву після стресу або взаємодії

1. Тілесні симптоми, що виникають після соціальної взаємодії

Симптоми з’являються не в момент події, а після неї – після розмови, зустрічі, рішення, внутрішнього компромісу. Типові формулювання: «Все було нормально, а потім мене накрило».

2. Хронічний м’язовий гіпертонус без адекватної причини

Особливо це проявляється в таких частинах тіла, як шия та плечовий пояс, жувальна мускулатура, діафрагма, поперек.

Читайте також
Стосунки з матір’ю після 30
Стосунки з матір’ю після 30: коли вона досі «контролює» ваше життя

3. Функціональні порушення без чіткої органічної основи

Медичні обстеження часто не виявляють структурних змін, але симптоми залишаються. Найчастіше це: головний біль, мігрень, порушення роботи ШКТ, серцебиття, тиск, тремор, внутрішнє «тремтіння».

Соматичний гнів часто поєднується з гіперконтролем, високою відповідальністю, перфекціонізмом, неможливістю «відпустити». Розслаблення сприймається не як безпека, а як загроза втрати контролю. Симптоми мають тенденцію повертатися в одних і тих самих типах стосунків – з авторитетними фігурами.

Якщо тілесний симптом має зв’язок із міжособистісною ситуацією, не зникає після відпочинку, зменшується при психотерапевтичній роботі з межами та агресією (або коли ви таки не втрималися й на когось накричали – навіть не на того, хто вас образив), – імовірно, йдеться саме про соматичний гнів, а не про ізольовану соматичну проблему.

Як соматичний гнів проявляється у вигляді головного болю

Крок 1. Ситуація, де «треба було промовчати»

Це може бути щось зовні не драматичне: різка репліка, прохання, на яке важко відмовити, розмова, де вас не почули. Зовні ви виглядаєте спокійно. Усередині ж з’являється напруга, яку часто описують так: «наче все добре, але десь мене обманули» або «щось зробили таке, на що логічно важко образитися, проте неприємно».

Читайте также: Фінансова легкість без зайвих бар’єрів: як працюють онлайн-рішення у 2026 році

Крок 2. Миттєвий імпульс відповісти

Тіло реагує швидше за думки: хочеться перебити, сказати жорсткіше або взагалі піти. Це і є первинний гнів – короткий і функціональний.

Крок 3. Внутрішня заборона

Замість реакції з’являється контроль: «це недоречно», «я маю бути спокійною». Але гнів і часто стресор, який його викликає, нікуди не діваються з вашого життя.

Соматический гнев

Крок 4. Перехід гніву в напругу

Ви не перервали кривдника – і тоді починається напруження жувальних м’язів, стискання щелеп, підняття плечей, фіксація шиї. Це створює механічне навантаження на судини та нерви голови.

Крок 5. Надконтроль і перевантаження

Паралельно вмикається когнітивний контроль: «я маю триматися», «не можна зірватися» тощо. Тіло постійно перебуває в напруженні.

Крок 6. Затримана реакція

Головний біль часто виникає після, а не під час події: наприклад, удома, у вихідний, після «нормального» дня. Саме тоді контроль слабшає, і тіло отримує шанс проявити накопичену напругу.

Крок 7. Біль як спосіб зупинки

Головний біль виконує важливу функцію: змушує припинити активність, ізолює від подразників, знижує вимоги до себе. Це не покарання, а аварійне гальмування.

Крок 8. Втрата зв’язку між болем і гнівом

Людина думає, що має справу з перевтомою, магнітними бурями, проблемами з тиском чи ще з чимось. Ситуація, де виник гнів, уже не згадується, а симптом починає жити окремим життям.

Читайте також
Генералізований тривожний розлад
Як зрозуміти, що це не просто тривога, а генералізований тривожний розлад

Крок 9. Формування повторюваного сценарію

Якщо цей цикл повторюється, поріг болю знижується, напруга накопичується швидше, а біль стає хронічним або мігренозним. Головний біль починає з’являтися на будь-який натяк на тиск або контроль.

Головний біль через гнів. Як зрозуміти, що це психосоматика:

  • посилюється після соціальних контактів;
  • зменшується у відпустці або на самоті;
  • погано піддається дії лише медикаментів;
  • слабшає, коли з’являється право на «ні», але це право зазвичай ніхто не дозволяє собі без терапії.

Головний біль у цьому контексті – не «психологічний» і не «вигаданий». І доки гнів не отримає хоча б мінімального доступу до свідомості, тіло продовжуватиме говорити замість вас.

Соматичний гнів – це не «негативна емоція», яку потрібно прибрати, а незавершений захисний процес, який потребує реалізації та проживання.

https://edyna.media/uk/psychology/self-development/38722-somaticheskiy-gnev-pochemu-nas-tryaset-ili-bolit-posle-togo-kak-my-sderzhivaem-emotsii

Читайте также: Що таке окситоцин і як підвищити його рівень природно

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *