Нове дослідження, про яке розповіло видання PsyPost розповіло, що тексти пісень, а не ритм чи мелодія, дають найцікавіші підказки про рівень інтелекту людини. Музика, яка є у наших смартфонах може стати «цифровим відбитком», який частково відображає наші мисленнєві здібності.
Читайте также: Великодня солодка грудка — рецепт десерта з Галичини, який варто спробувати
Традиційні тести на інтелект проводять у лабораторіях або шкільних аудиторіях під стресом, а реальні когнітивні навички люди застосовують постійно у повсякденному житті. Саме це й зацікавило дослідників, чи можна вивчити інтелект, якщо спостерігати за буденними звичками, наприклад, прослуховуванням музики.
Музика активує кілька мереж мозку, я саме, пам’ять, емоції та слухове сприйняття. Тож аналіз плейлистів дозволяє побачити приховані патерни, які неможливо помітити у формальних тестах.
Методика дослідження
Вчені відстежували прослуховування музики 185 учасників протягом п’яти місяців. Кожна пісня реєструвалася через спеціальний додаток на смартфоні. Крім цього, учасники проходили короткий тест на когнітивні здібності, як от словниковий запас, логіку та математичні навички.
За цей час було прослухано понад 58 тисяч унікальних треків. Дані про аудіо та тексти пісень дослідники отримували з баз, подібних до Spotify, а тексти аналізували спеціальним лінгвістичним інструментом. Було виділено 215 різних характеристик, від тематики слів і емоційного тону до мовних та аудіоатрибутів.
Складні моделі машинного навчання дозволили виявити невеликі, але певні зв’язки між музичними звичками та результатами тестів на інтелект.
Що вказує на інтелект
Найцікавіше — це тексти пісень. Виявилося, що емоційно менш позитивні пісні, як от «меланхолійна музика», корелюють із вищими когнітивними показниками. Люди, які обирають тексти про справжні почуття, сьогодення чи домашні теми, зазвичай мають вищий «передбачуваний інтелект».
Читайте также: Рецепт шоколадної паски — новий смак великодньої класики, який варто спробувати цього року
Мелодія та ритм мають менше значення, за винятком наявності живого запису, наприклад, пісні зі студійних записів частіше слухають люди з високими показниками, можливо, через схильність до концентрації та інтелектуальної взаємодії з музикою, а не до емоційного стимулу.
Час слухання також важливий, ті, хто загалом слухає більше музики, демонструє вищі результати. Крім того, перевага пісень іншими мовами, а не рідною, теж корелює з вищим когнітивним рівнем.
Цифрові сліди та інтелект
Вчені підкреслюють, що музичні звички лише дають маленькі сигнали. Вони не здатні точно визначити рівень інтелекту однією лише оцінкою плейлиста. Однак поєднання даних із різних аспектів повсякденного життя, як от музика, книги та місця, які ви відвідуєте, у майбутньому може допомогти створити адаптивні цифрові інструменти чи навіть раннє виявлення когнітивних змін.
Важливо розуміти, що ці зв’язки кореляційні, лише слухання певної музики не робить людину розумнішою. Інші фактори, наприклад, вік чи культурні вподобання, також можуть впливати на результати.
Щоденне слухання музики — не просто задоволення, а маленьке дзеркало нашого розуму. Тексти пісень можуть розкривати наші схильності до аналізу, рефлексії та глибокого мислення. Хоча програми не здатні «оцінити IQ за плейлистом», сучасні цифрові сліди вже показують, що повсякденні дії містять більше інформації про нас, ніж ми думаємо. Тож наступного разу, коли обираєте пісню, пам’ятайте, що ваш плейлист говорить про вас більше, ніж просто про настрій.
Читайте также: Вашим життям керують ШІ-агенти — як вони стали новою залежністю молодого покоління
