Психологиня Рамані Дурвасула у розмові з експертом із теми горювання Девідом Кесслером пояснила, що завершення токсичних або нарцисичних стосунків — це не тільки звільнення, а й глибокий процес втрати.
Читайте также: Бывший Муж Алхим: подробная биография и жизненный путь
І найскладніше тут те, що це горе часто не визнається суспільством. Люди навколо бачать лише факт вашого звільнення з поганих стосунків, але не бачать емоційної прив’язаності, яка нікуди не зникає за один момент.
«Має полегшати», але цього не відбувається
Сценарій знайомий, ви виходите зі стосунків із людиною, яка зраджувала, маніпулювала чи була емоційно жорстокою, та чуєте фрази, на кшталт, «Тобі пощастило», «Нарешті ти вільна (ий)» чи «Це було найкраще рішення».
А всередині зовсім інше, замість радості — біль, замість відчуття свободи — втрата. Це і є головний парадокс токсичних стосунків.
Прив’язаність
Навіть якщо стосунки були складними чи руйнівними, вони все одно були стосунками. Було спільне життя, емоційний зв’язок, звичка та очікування. І саме це створює прив’язаність, а будь-який розрив прив’язаності, це завжди горе.
Історія Франкенштейна
Франкенштейн — неочікувана, але дуже точна метафора, яку наводить Кесслер. У романі створіння, попри жорстокість свого творця, все одно відчуває зв’язок із ним і навіть після болю — сумує.
Читайте также: Кирилл Буданов Первая Жена: подробности личной жизни и биографии
Це відбувається, бо між ними був зв’язок. Це важливий момент, який треба розуміти, ми сумуємо не лише за тим, що було хорошим, а й за тим, до чого були прив’язані.
Горе після токсичних стосунків складніше, ніж здається на перший погляд, це не лише про людину, а й про кілька рівнів втрати:
Людина, якою вона була (чи здавалася). Навіть якщо це була ілюзія.
Людина, якою ми хотіли її бачити. Той потенціал, який так і не реалізувався.
Майбутнє, яке ми уявляли. Плани, мрії, «а що якби…».
Цей тип втрати називають «невидимим горем», бо ті, кому не знайомий такий досвід стосунків думають, що:
«не можна сумувати за тим, що було поганим»
«це ж на краще»
«рухайся далі»
Однак емоції не працюють за логікою, саме тому люди залишаються наодинці зі своїм станом без підтримки та розуміння. Проте дуже важливо памʼятати, що сум після токсичних стосунків — це нормально, прив’язаність не зникає миттєво, а горе — це не слабкість, а процес. І головне, ви сумуєте не за болем, а за зв’язком.
Завершення токсичних стосунків — це не просто мати силу піти, а ще сміливість прожити втрату. Іноді найскладніше — дозволити собі сумувати там, де мали б бути радість. Але правда у тому, що будь-який зв’язок, навіть складний, залишає слід і щоб рухатися далі, цей слід потрібно не ігнорувати, а прожити, бо тільки так з’являється справжнє звільнення, не зовнішнє, а внутрішнє.
Читайте также: Вікторія Бекхем розповіла, що надає перевагу звичайній футболці та як її удосконалити деталями
