36 хвилин музики для спокою: чи може звук “перезавантажити” тривожний мозок

Світ переживає епоху хронічного перевантаження. Постійні повідомлення, нескінченні дедлайни, новини, емоційна втома — нервова система сучасної людини майже не має паузи. Саме тому дедалі популярнішими стають практики, які допомагають швидко повернути відчуття внутрішньої рівноваги, наприклад, медитації, дихальні техніки, звукотерапія та навіть так званий фоновий шум, схожий на дощ або шум вентилятора.

Читайте также: Ната Лайм Биография: жизнь, карьера и личные аспекты

Та, як виявилося, не всі звуки працюють однаково. Видання Medical News Today розповіло про нове дослідження, яке вивчало вплив спеціально створеної музики з аудіостимуляцією ритмами на рівень тривоги. І результати виявилися доволі перспективними.

Що таке музика з аудіоритмічною стимуляцією

Музика з аудіоритмічною стимуляцією (Auditory beat stimulation (ABS)) — це технологія, яка використовує ритмічні звукові імпульси, щоб синхронізувати мозкові хвилі та допомогти нервовій системі перейти зі «стресового» режиму у спокійніший.

Принцип дії базується на так званому Iso-Principle (принцип ізоморфності емоційного стану), коли музика спочатку відтворюється у темпі, який відповідає підвищеному серцебиттю людини у стані тривоги, а потім поступово сповільнюється. Разом із прихованими ритмічними імпульсами це допомагає мозку «переналаштуватися» на розслабленіший стан.

Інакше кажучи, музика ніби веде нервову систему за собою від напруги до заспокоєння.

Як проходило дослідження

У дослідженні взяли участь 144 дорослі людини, які вже приймали медикаменти від тривожності. Учасників випадковим чином розділили на чотири групи:

  • група, яка слухала 24 хв м’який фоновий шум на кшталт дощу чи шелесту;

  • група з 12 хв музика з аудіоритмічною стимуляцією

  • група з 24 хв музика з аудіоритмічною стимуляцією

  • група з 36 хв музика з аудіоритмічною стимуляцією

Вчені вимірювали рівень тривоги та емоційний стан до та після сеансів за допомогою клінічних психологічних шкал. Результати показали чіткий зв’язок між тривалістю прослуховування та емоційним ефектом.

Скільки хвилин музики потрібно мозку

Найпомітніше зниження тривоги зафіксували у групі, яка слухала музику протягом 24 хв. Учасники, які слухали її 36 хв, продемонстрували схожий рівень зниження тривожності, але ще й помітно менше негативних емоцій, а саме дратівливості, нервозності та внутрішнього напруження. А ось 12 хвилин виявилося недостатньо для вираженого ефекту.

Важливо й те, що музика з аудіоритмічною стимуляцією допомагала навіть людям, які вже проходили медикаментозне лікування тривоги. Дослідники вважають, що це може зробити таку методику хорошим доповненням до основної терапії.

Музика впливає на психіку

Нейробіологи давно знають, що музика активує одразу кілька зон мозку. Ми не лише чуємо мелодію, а й асоціюємо її зі спогадами, емоціями та тілесними реакціями.

Музична терапевтка Тесса Джізус пояснює, що мозок реагує на ритм, слова, інтонацію та навіть на сам процес спостереження за музикою. Саме тому музика здатна впливати на настрій, серцевий ритм і навіть рівень стресу.

Читайте также: Сад подає тривожні сигнали: 9 серйозних проблем, на які варто звернути увагу під час пошуку будинку

Втім музика з аудіоритмічною стимуляцією працює інакше, ніж звичайний плейлист для релаксу. Тут головне не музичний смак людини, а акустична структура композиції.

Традиційна музикотерапія значною мірою залежить від особистих уподобань. Улюблена пісня може викликати радість чи ностальгію. Натомість музика з аудіоритмічною стимуляцією може впливати безпосередньо на мозкову активність майже фізіологічно.

Терапія чи самообман

Фахівці наголошують, що звичайне прослуховування музики та аудіоритмічної стимуляції — не одне й те саме.

Психолог Майкл Вальдес пояснює, що музика як «відволікання» працює лише у момент прослуховування. Але якщо після завершення сеансу людина відчуває меншу тривожність, розслаблення тіла та емоційну стабільність, це вже свідчить про глибший вплив на нервову систему.

Цікаво, що для контрольної групи дослідники використовували саме м’який фоновий шум на кшталт дощу чи шелесту, а не тишу. Це дозволило перевірити, чи справді аудіоритмічна стимуляція працює краще за нейтральний фоновий звук. І результати показали, що так, працює.

Домашній ефект

Експерти кажуть, що улюблена музика дійсно може допомогти знизити рівень стресу, покращити сон або підняти настрій. Але це не повністю відтворює ефект, який досліджували вчені.

Музика з аудіоритмічною стимуляцією створюється за спеціальними принципами, а сам процес має контрольовану тривалість і структуру. Також важливу роль відіграє якість звуку, наприклад, навушники можуть значно посилити ефект.

При цьому фахівці застерігають, що аудіоритмічну стимуляцію не варто сприймати як повноцінну заміну психотерапії чи медикаментів.

Можливо, майбутнє боротьби зі стресом звучатиме саме у навушниках, через правильно налаштований ритм і хвилини музики, яка допомагає мозку нарешті видихнути. Аудіоритмічна стимуляція поки не стала революційною терапією, але дослідження вже показують, що звук здатен не лише створювати атмосферу, а й впливати на наш емоційний стан.

Читайте также: Домашні вареники з картоплею та грибами: рецепт класичної української страви

Коментарі
Сортувати:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *