Ще задовго до появи антибіотиків людство зробило відкриття, яке буквально змінило історію медицини, — гігієна. Саме чиста вода, миття рук і санітарія практично ліквідували у розвинених країнах такі небезпечні захворювання, як холера, черевний тиф і дизентерія, та розірвало ланцюг передачі інфекцій, про це розповіло видання The Washington Post.
Читайте также: Галета з чорницями: рецепт ніжного десерту
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, якби доступ до належної гігієни мав увесь світ, щороку можна було б запобігти приблизно 1,4 мільйона смертей. Тож не дивно, що читачі медичного журналу BMJ назвали санітарну революцію найбільшим досягненням медицини після 1840 року, навіть важливішим за відкриття антибіотиків чи анестезії.
Як антибактеріальне мило стало маркетинговим хітом
З 1950-х років виробники почали активно додавати до мила спеціальні антимікробні компоненти. На упаковках з’явилися знайомі всім обіцянки «Знищує 99,9% бактерій». Особливо різко попит на такі засоби зріс під час пандемії COVID, хоча сам коронавірус поширювався переважно повітряно-крапельним шляхом, а не через поверхні.
Сьогодні антимікробні компоненти можна знайти не лише у милі, а й у пральних засобах, косметиці, дезінфекційних серветках, спреях, текстилі, навіть пластмасових виробах. Дослідження також показують, що сліди цих речовин уже виявляють у крові та грудному молоці багатьох американців.
Різниця між звичайним та антибактеріальним милом
Попри схожий результат, працюють вони зовсім по-різному. Молекула звичайного мила має дві частини: одна притягує жир, інша — воду. Завдяки цьому мило руйнує жирові забруднення, пошкоджує оболонку багатьох мікроорганізмів і буквально змиває їх із поверхні шкіри разом із водою.
Антибактеріальні компоненти діють інакше, вони не змивають, а безпосередньо вбивають бактерії та руйнують їхню клітинну оболонку. Найчастіше для цього використовують речовини із групи четвертинних амонієвих сполук, а раніше широко застосовувався триклозан.
На практиці ж результат однаковий, і звичайне мило, і антибактеріальні засоби значно зменшують кількість мікроорганізмів на руках і допомагають запобігти зараженню.
Чи справді антибактеріальне мило ефективніше
Наукові дані говорять — ні. Десятки досліджень не виявили різниці у частоті захворювань між сім’ями, які користувалися антибактеріальним милом, і тими, хто використовував звичайне. Зокрема, аналіз 27 досліджень, опублікований у журналі Clinical Infectious Diseases у 2007 році, показав, що триклозан не перевершує звичайне мило ані у профілактиці інфекційних захворювань, ані у зменшенні кількості бактерій на руках.
Ба більше, лабораторні експерименти продемонстрували, що бактерії, стійкі до триклозану, часто одночасно стають менш чутливими й до антибіотиків. Експерти називають це одним із можливих шляхів формування так званих супербактерій.
Суспільне занепокоєння
У 2016 році Управління з контролю за продуктами і ліками США заборонило використовувати у побутовому антисептичному милі 19 активних речовин, серед яких був і триклозан. Причина проста, виробники так і не довели, що ці компоненти безпечні за тривалого щоденного використання чи ефективніші за звичайне мило.
Читайте также: Не скасовуйте подорож через сад: квіти, які самі про себе подбають
Втім, залишили виняток для трьох інших антимікробних речовин — хлороксиленолу, бензалконію хлориду та бензетонію хлориду. Компаніям дали час довести їхню безпечність. Тим часом понад третина світового ринку дезінфекційних засобів містить саме ці компоненти.
Фахівці попереджають, що такі речовини можуть накопичуватися як у навколишньому середовищі, так і в організмі людини та потенційно сприяти розвитку стійкості мікроорганізмів до антибіотиків. Кожна шоста поширена бактеріальна інфекція не реагує на стандартні антибіотики. Лише за період із 2018 до 2023 року кількість таких випадків зросла на 40%.
Хоча головними чинниками розвитку антибіотикорезистентності залишаються використання антибіотиків у медицині та сільському господарстві, науковці припускають, що свій внесок можуть робити й побутові антимікробні засоби.
Стерильний дім
Більшість експертів кажуть, що нам не потрібна повна стерильність навкруги. Наш організм постійно взаємодіє з мільярдами мікроорганізмів і переважна більшість із них абсолютно безпечна, ба навіть корисна. Адже саме вони формують мікробіом — складну екосистему бактерій, які живуть на шкірі та всередині організму й допомагають підтримувати здоров’я.
Найкращим способом профілактики більшості інфекцій залишається звичайне миття рук із милом і водою. Достатньо намочити руки, добре намилити їх і мити протягом 10–20 секунд, після чого ретельно змити піну та висушити.
Коли потрібна дезінфекція
Попри це, є ситуації, коли дезінфекція справді потрібна. Наприклад, якщо поверхня забруднена біологічними рідинами, сирим м’ясом або вдома є людина зі значно ослабленим імунітетом. Також ретельне знезараження рекомендують, якщо хтось із членів родини хворіє на кишкову інфекцію чи норовірус.
У таких випадках варто діяти у два етапи: спочатку очистити поверхню водою з милом, а вже потім використати зареєстрований дезінфекційний засіб або розчин хлорного відбілювача.
Багато вчених підтримують так звану «гіпотезу гігієни», згідно з якою ранній контакт дітей зі звичайними мікроорганізмами допомагає формуванню здорової імунної системи та може знижувати ризик розвитку алергічних і аутоімунних захворювань у майбутньому. Водночас це не означає, що варто нехтувати захистом від небезпечних інфекцій, особливо у випадку маленьких дітей.
Чиста оселя не обов’язково має бути стерильною. Сучасні дослідження показують, що для повсякденної гігієни звичайного мила та води цілком достатньо, а антибактеріальні засоби не демонструють переконливих переваг. Натомість їхнє надмірне використання може створювати нові ризики від накопичення хімічних речовин у довкіллі до потенційного посилення антибіотикорезистентності. Найкраща стратегія — дотримуватися здорового балансу, а саме, регулярно мити руки, використовувати дезінфектанти лише тоді, коли вони справді потрібні, та не прагнути перетворити свій дім на стерильну лабораторію.
Читайте также: Як приготувати ідеальне тісто для піци: рецепт, який назавжди змінить домашню випічку
