За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), неправильний прикус посідає третє місце серед проблем ротової порожнини, одразу після карієсу та хвороб ясен (пародонтиту).
Читайте также: Життєвий аудит — як ця техніка допомагає навести лад у власних цілях і пріоритетах
Чому насправді виникає бруксизм та чому важливо його не ігнорувати, розповів стоматолог-терапевт-пародонтолог клініки FrankoLab Ігор Ігорович Гнип.
Бруксизм — мимовільна активність жувальних м’язів, за якої людина зціплює зуби або скрегоче ними, напружуючи щелепи. Виокремлюють бруксизм неспання і бруксизм сну.
Перший найчастіше пов’язаний з емоційним стресом або тривалим зосередженням: стиснули зуби на 2-5 або 15 секунд, розслабили, знову стиснули. У медицині цей стан називають кленчингом.
Уночі може виникати як кленчинг, тобто безшумна активність жувальних м’язів, так і скрегіт. У цьому разі також великий вплив має стрес, але крім нього ще:
відсутність зубів, навіть одного — відсутність зуба змінює геометрію прикусу;
неправильний прикус (скупчення зубів, проміжки між зубами) — за неправильного прикусу зуби не змикаються рівно і одночасно, тобто немає правильного зубного контакту. Мозок відчуває виступи, зумовлені кривими зубами, і щілини, через які зуби не тримаються один за одного, і намагається знайти стійке положення, буквально їх спилюючи;
«завищені» зубні протези, пломби або коронки — якщо стоматолог поставив пломбу чи коронку хоча б на 0,1 мм вище, ніж треба, жувальні м’язи намагатимуться її «притерти» до решти зубів;
Читайте также: Магнітні бурі: прогноз на вихідні, 28-29 березня
запалення скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС);
неправильно сформовані зуби;
кофеїн, нікотин, енергетики, алкоголь, які підсилюють збудження нервової системи під час стресу.
Скрегіт виникає, коли щелепи стиснуті і рухаються вперед-назад, вправо-вліво. Ці ритмічні рухи призводять до стирання емалі, перевантаження скронево-нижньощелепного м’яза і м’язового болю.
За нічного кленчингу людина може прокидатися із болем у щелепі, скронях, шиї, головним болем. За скреготу спазм суглоба м’язовий менший, але є пошкодження зубів.
Кленчинг — не обов’язковий етап уві сні, але часто маємо певний цикл:
мозок отримує сигнал прокинутися (мікропробудження);
нервова система активізується, серцебиття прискорюється, глибокий сон змінюється поверхневим;
щелепи стискаються (кленчинг);
виникає скрегіт;
м’язи розслабляються.
Автори деяких досліджень припускають, що бруксизм може бути своєрідним самозахистом організму. Робота м’язів посилює вироблення слини, яка захищає зуби і слизову рота, полегшує дихання і зменшує кількість прокидань. Дихання полегшується, оскільки під час активації жувальних м’язів, зменшується тиск на задню частину язика, яка часто блокує дихальні шляхи під час розслаблення. Разом із цим, бруксизм призводить не лише до стирання емалі, а й до появи тріщин у зубах, сколів, пародонтиту, стоматиту, розхитування і випадання здорових зубів.
Тому дуже важливо вчасно лікувати зуби: встановлювати пломби, коронки, протези, виправляти неправильний прикус, який зустрічається, за різними даними, у 50% людей. І найголовніше — якщо вночі скрегочете зубами, маєте постійний біль у щелепі, скронях, шиї, чутливість зубів, обов’язково заплануйте профілактичний візит до стоматолога.
Читайте также: Як приготувати м’яку паску — великодня магія на вашій кухні
