Вік бабусі впливає на здоров’я онуків — новий погляд на аутизм і спадковість

За даними видання PsyPost, нове дослідження, опубліковане у журналі Autism Research, виявило несподіваний зв’язок: вік бабусь і дідусів по материнській лінії на момент народження їхніх дітей може впливати на ймовірність розвитку аутизм в онуків.

Читайте также: Дженнифер Лопес Фигура: секреты идеального тела и образ жизни звезды

І хоча ця тема звучить як сюжет для наукової фантастики, насправді вона відкриває новий рівень розуміння того, як працює людський організм і як біологія переплітається із соціальними умовами.

Аутизм — це нейророзвитковий стан, який проявляється через труднощі соціальної комунікації та повторювану поведінку. За останні десятиліття кількість діагностованих випадків суттєво зросла. І мова йде не лише про генетику, а й про доступ до медицини, соціальні умови та зміну підходів до діагностики.

Важливий не лише вік батьків

Вже давно відомо, що старший вік батьків підвищує ймовірність народження дитини з аутизмом. Однак нові дослідження відсувають цю межу ще далі, аж до покоління бабусь і дідусів.

Команда дослідників під керівництвом Тінг Чоу з Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі проаналізувала дані понад 1,7 мільйона пар «мати — дитина», а також майже 28 тисяч випадків аутизму.

Вони дослідили, скільки років було бабусі та дідусю, коли народилася мама дитини та як це пов’язано з ризиком для наступного покоління.

Біологія трьох поколінь

На перший погляд, це звучить складно, але механізми доволі логічні.

  1. Епігенетика. З віком і під впливом середовища змінюються так звані епігенетичні мітки, вони «вмикають» або «вимикають» гени без зміни самої ДНК.

  2. Яйцеклітини формуються заздалегідь. Жіночий плід, тобто майбутня мама, ще в утробі своєї матері вже має всі яйцеклітини, які використає протягом життя. Це означає, що стан організму бабусі під час вагітності може прямо впливати на біологію майбутніх онуків.

  3. Чоловічий фактор. Сперматозоїди виробляються постійно, тому з віком у них накопичуються мутації. Старший вік дідуся також може впливати на генетичний матеріал.

  4. Мітохондрії. Ці «енергетичні станції» клітини передаються лише від матері. Їхній стан залежить від здоров’я яйцеклітини, а отже, і від віку та умов життя бабусі.

    Читайте также: Чому “відіспатися у вихідні” — пастка для мозку, а не турбота про себе

Результати

Загалом дослідники виявили, що ризик аутизму трохи підвищується, якщо бабусі та дідусі були дуже молодими чи старшими на момент народження своїх дітей. Але головна інтрига у деталях.

  • У білих родинах спостерігається U-подібна залежність, тобто і дуже молодий, і старший вік бабусь і дідусів пов’язані з підвищеним ризиком.

  • У латиноамериканських родинах ризик зростає лише за старшого віку бабусь і дідусів.

  • В азійських сім’ях зв’язок виявлено лише для старших бабусь.

  • У темношкірих родинах картина інша, молодші бабусі навіть мали нижчий ризик, тоді як старші дідусі підвищений.

Чому так відбувається

Дослідники припускають, що справа не тільки в біології. Впливають також соціальні фактори, адже у деяких групах раннє материнство часто пов’язане з нижчим соціально-економічним статусом. Це може впливати на здоров’я кількох поколінь поспіль.

Ефект «тих, хто вцілів», у складних умовах найвразливіша вагітність може не завершитися народженням. Тож діти, які народжуються, можуть бути статистично «міцнішими».

А також не забуваємо про хронічний стрес і середовище. Фінансовий тиск, дискримінація, небезпечні умови праці та токсичне середовище можуть впливати на розвиток плоду та навіть на яйцеклітини майбутнього покоління.

Це дослідження не дає простих відповідей та точно не означає, що вік бабусі «визначає» долю дитини. Натомість воно підкреслює, що здоров’я — це довгий ланцюг взаємодій між генами, середовищем і соціальними умовами, що триває поколіннями.

Ми звикли жити у логіці «тут і зараз», а саме, правильно харчуватися, висипатися, зменшувати стрес. Але наука дедалі частіше нагадує, що наш організм — це архів, у якому зберігається історія кількох поколінь. І хоча ми не можемо змінити вік наших бабусь чи умови, в яких вони жили, ми можемо впливати на майбутнє та створювати здоровіші та стабільніші умови для наступних поколінь.

Читайте также: Юлия Свириденко Муж: подробности личной жизни и карьеры

Коментарі
Сортувати:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *