Його мета виходить за межі ринкової аналітики: дослідники спробували з’ясувати, чи існує взаємозв’язок між культурою систематичного споживання добавок і тривалістю життя населення.
Читайте также: Що буде, якщо їсти немиті овочі та фрукти: не така вже й дрібниця
Ринок, що стрімко зростає
Європейський ринок дієтичних добавок оцінюється у 49,4 млрд дол. США за підсумками 2025 року. За прогнозами, до 2033 року він може зрости майже вдвічі — до 97,8 млрд дол., із середньорічними темпами приросту близько 9%. Один із головних драйверів зростання — старіння населення.
Україна демонструє схожу динаміку. Сегмент дієтичних добавок став одним із найдинамічніших на вітчизняному фармацевтичному ринку: частка цієї категорії в «аптечному кошику» зросла з 3,4% у 2015 році до 12,1% у 2025-му в грошовому вираженні. Серед причин — нижчі бар’єри для входу на ринок порівняно з лікарськими засобами, що дозволяє аптечним мережам активно розвивати власні торговельні марки.
Споживання стало масовим
Понад половина європейських споживачів (55%) купують дієтичні добавки, причому 62% із них вживають продукти щодня, а 82% вважають їх важливими для свого здоров’я. Одні з найвищих показників фіксують у Скандинавії: у Фінляндії та Данії понад половина дорослого населення є споживачами добавок, а жінки зазвичай споживають їх активніше за чоловіків.
В Україні масштаб не менший: за даними опитування серед мешканців Києва, Полтави, Харкова та Вишневого (Київська область.), 72% респондентів зазначили, що споживають дієтичні добавки.
Читайте также: Син Роналду: путь к успеху и личная история
Чи впливають добавки на тривалість життя?
Дослідники зіставили дані про поширеність споживання добавок у 12 країнах ЄС із показниками тривалості життя й виявили помірний позитивний взаємозв’язок — коефіцієнт кореляції Пірсона становить r=+0,41 (для чоловіків +0,37, для жінок +0,19).
Наочним підтвердженням цієї залежності вважають кейс країн Скандинавії. Під час загальноєвропейського сповільнення темпів зростання тривалості життя, що спостерігалося після 2011 року, саме цей регіон виявився найбільш стійким і продемонстрував найвищу демографічну стабільність. Збіг цих даних з одними з найвищих в ЄС показників споживання дієтичних добавок (понад 50% населення) підтверджує гіпотезу: масова культура превентивної підтримки здоров’я може сприяти кращій стійкості до зовнішніх криз у сфері охорони здоров’я та вікових змін.
Висновок
Споживання дієтичних добавок відображає глобальний перехід від реактивної медицини до проактивного управління власним здоров’ям. На рівні окремих категорій — вітаміну D, магнію, омега-3 — клінічно доведено позитивний вплив на зниження ризиків для здоров’я. Тож щоденна інтеграція добавок у раціон дедалі частіше розглядається як ефективний інструмент турботи про довголіття.
Читайте также: Чи можна радіти життю, коли світ змушує нас сумувати: щастя всупереч усьому